В народі говорили: «Зима прийшла і празничків привела». І дійсно: взимку ледь не кожного дня — свято. Однак з-поміж усіх
«празників» день Андрія Первозваного (13 грудня) був одним з найочікуваніших і найвеселіших. Недарма подекуди його називали ще
«великими вечорницями». Хоч Андрій Первозванний — християнський святий, але звичаї і обряди в цей день мали дохристиянський 
характер: вгадування майбутньої долі, заклинання, ритуальне кусання «калити». Саме Калитою і називали часто наші предки андріївські 
вечорниці — за назвою солодких коржів, які випікали спеціально на свято. Калита— це обрядовий корж, що готується на свято Андрія. За допомогою червоного дівочого пояса або стрічки калиту підвішували до сволока, перепускаючи пояс через гак для дитячої колиски. Калита підіймалася вгору:  
«У небо, наша калита, у небо,
А ти, сонечко, підіймись 
Та нас подивись.
Ми калиту чіпляємо. 
На місяць поглядаємо,
Свою долю-радість закликаємо…»

Продовжуючи традиції нашого народу у школі були проведенні "Андріївські вечорниці". Активну участь в заходах взяли учні 10 класу.